Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
намісництво — Намісництво: губерніальна управа [IV] найвища адміністративна влада в Галичині за Австрійських часів [X] найвища адміністративна і політична влада в Галичині в часи Австро Угорської імперії [44 1] найвища адміністративна і політична влада в… … Толковый украинский словарь
місництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
намісництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
провісництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
сумісництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
замісництво — а, с. Тимчасове виконання службових обов язків замість кого небудь … Український тлумачний словник
колісництво — а, с. Ремесло колісника … Український тлумачний словник
лісництво — а, с. Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою. || Господарські будівлі цієї установи … Український тлумачний словник
намісництво — а, с. 1) Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.). 2) іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.). 3) Орган адміністративно поліцейського управління, що існував у 1849 1918 рр. в Австро Угорщині … Український тлумачний словник
ремісництво — а, с. 1) Заняття ремеслом (у 1 знач.). 2) перен. Робота за шаблоном, без творчої ініціативи, натхнення. 3) збірн. Ремісники (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
